Свято Букваря

Вчитель:  Добрий день! Ми раді  вас вітати на нашім урочистім святі! Ну що, всі зібралися у залі?

-          Та ні , когось не вистачає…

-          Кого? Самі ж бо відгадайте, а потім радо привітайте.

До школи радо хто спішить?

Старанно хто уроки вчить?

Хто хоче все на світі знать,

Уміє і читать й писать,

Усі їх завжди пізнають,

Скажіть-но, як цих діток звуть?

            Усі:  Шко-ля-ри-ки

Хто радує і тат, і мам?

Хто кожну справу робить сам?

Хто дружно й весело співа,

Родину щастям зігріва,

Усі їх завжди пізнають,

Скажіть-но, як цих діток звуть?

              Усі: Шко-ля-ри-ки

Вчитель: Що ж, вітайте! Ось він- наш зірковий перший клас.

Ось і школа.

Квіти, квіти  загойдалися вгорі.

Ті, що звались просто діти,

Нині звуться школярі.

                 Пісня « Ми першокласники»

      Нові портфелики, а в них букварики,

      Не так-то просто серед друзів нас знайти,

      Ми першокласники, ми однокласники,

      О, як нам весело до школи разом йти./2 рази

       Ми пишем палички, крючечки й галочки,

       Складаєм літери докупки у склади.

       Ми першокласники, ми однокласники,

       О, як нам весело до школи разом йти./2 рази

       Малюєм пташечки, вітки, комашечки,

       Співаєм весело, ти , пісенько, лети.

       Ми першокласники, ми однокласники,

       О, як нам весело до школи разом йти.\/2 рази\

Ми були такі маленькі, просто жах,

Нас носили наші мами на руках.

А тепер-но, подивіться, ми які,

Вже дорослі ми школярики-школярі.

Ми пам’ятаєм той веселий дзвоник,

Що пролунав нам в перший раз,

Коли ми з квітами прийшли до школи

В свій самий кращий перший клас.

                          Пісня « Я іду до школи»

             Перший раз у перший клас ми йдемо охоче.

             Ніжним голосом для нас продзвенить дзвіночок.

             І сміється в небесах сонце, як ніколи,

             В мами сльози на очах, я іду до школи,

             В мами сльози на очах, я іду до школи.

                         Пр-в: А у школі, а у школі

                                   Є веселка кольорова,

                                    І найкраща в цілім світі

                                    Перша вчителька моя.

                                    А у школі, а у школі

                                    Не сумуєм ми ніколи,

                                    Бо учора дошкільнята,

                                    А тепер одна сім’я.

               Прощавайте, іграшки, гомін і садочок,

               Кличе в класи дітлахів золотий дзвіночок.

               І сміється я в небесах сонце, як ніколи,

               В мами сльози на очах, я іду до школи,

               В мами сльози на очах, я іду до школи.

Школа – вчителька сказала –

Це не просто гарний дім,

І не просто класи, зали –

Треба знати це усім.

В школу йдемо недарма:

Вчення – світ, невчення – тьма.

Ми прийшли знання здобути,

Хочем грамотними бути.

               Пісня « Наша вчителька»

Знову дзвоник задзвенів, кличе всіх у клас.

Наші парти в три ряди зустрічають нас.

Поспішаємо в клас без коливань

Розкриває свій кордон нам країна знань

        

              Приспів:  З вчителькою нашою по дорозі знань

                                Так цікаво мандрувати з кошиком питань.

                                 Наша вчителька все знає, ми одна сім’я

                                 Душі дітям засіває мудрості зерням

Сніг летить, а може дощ ллється за вікном

З вчителькою нашою легко і тепло

В серці кожному погляд із-під вій

Ніби зітканий з надії і дитячих мрій

      

            Приспів: 2 рази

В першім класі урочистий

День прощання з букварем.

Світить сонце урочисто.

Всіх вітаємо з цим днем.

Всіх запрошуєм до нас,

Виступає перший клас.

Вже на рік ми підросли,

Друзів безліч здобули.

Та найкращим другом став

Нам усім букварик.

Брав до рук його щодня

Кожен наш школярик.

Хто з буквариком не дружить

Й букв не хоче вчити,

Тому буде дуже тяжко

В цьому світі жити.

Вчитель: Зірки з неба впадуть,

                В таночку підуть

                Й у казку цікаву

                Нас всіх приведуть.

Танок з тканиною « Зіркова фантазія»

                                            Казка

Учень:  В тридесятім царстві,

               В далекім государстві

               Правив дуже мудрий Цар,

               Вже старенький государ.

Цар:       Ой, який я вже старенький,

               Часто став хворіти.

                Королівству молоденький

                Цар потрібен, діти!

Учень:  У Царя була дитина,

                У сім’ї одна-єдина.

                Вік у дівчинки – сім років,

                Буть принцесою не проти.

Учень:  Дуже доньку Цар любив

                Та за успіхи хвалив.

                Час прийшов до школи йти,

                Ключ до справжніх знань знайти.

Цар:        Люба доню, час до школи

                Йти тобі навчатись.

                Щоб правити королівством,

                В граматиці слід знатись.

                Вчити букви, вчити звуки.

                Вивчиш – і одразу

                Будеш вміти ти писати царськії укази.

   Учень:  Та принцеса вередує,

                 Ніби про знання й не чує.

                 Хоче тільки чепуритись

                 Й зовсім вже не хоче вчитись.

Принцеса:  Та навіщо ж знати букви

                    Й цифри ці примарні?

                    Та від них мені насняться

                    Тільки сни кошмарні.

Цар:         Доню, править королівством

                 Дуже складна штука.

                 Щоб в державі був порядок,

                 Поможе наука.               

Принцеса: Дуже гарна я дівчина

                   Й без тієї школи.

                   А як буду королівна –

                   Не нароблю шкоди.

Учень:   Дуже довго сперечалися Цар і Принцеса. Кожен намагався  довести свою правоту. Не було в Царя спадкоємців, крім впертої принцеси. І тоді вирішив він дати їй право видати один указ. І  якщо цей указ наведе лад у королівстві, то Принцеса і без навчання в школі зможе бути справжньою королевою. Дуже зраділа Принцеса!

Принцеса:  Писарю, сюди заходь,

                    Сідай, і мій указ виводь!

                    Видам перший свій указ:

                    «Хай всі букви зникнуть враз,

                    Книг не буде вже ніколи

                    І закриються всі школи!»

Писар:        Лихо, лихо, королівно,

                    Все це буде дуже дивно.

                    Як без букв, без цифр нам жити?

                    Як це – в школу не ходити?

Учень:     Та чи можна сперечатися з самою Королівною? Писар слухняно дописав указ, який одразу набув сили. В королівстві закрилися школи, ніхто вже не вчився, і почалися великі проблеми.

                 Йшли роки, зовсім стареньким став Цар,

подорослішала і Принцеса.

                 Стала вона дуже гарною. Почали свататися до неї принци. То квіти подарують їй, то коштовності.

Та одного разу Принцесі надійшов лист.

Листоноша:   Пошта для Принцеси –

                        Дуже цінний лист.

                        Везли його Принцесі

                        Через поле й ліс.

Принцеса:      Мабуть, лист від принца

                        З далеких держав?

                        Ой, який він гарний!

                        Що ж він написав?

Учень:        Та у цьому королівстві

                    Букв ніхто не знає.

                    І листа ніхто Принцесі

                    Вже не прочитає.

Учень:        Довго мучилась Принцеса.

                    Бігала туди-сюди.

                    Шкодувала, що з указом

                    Тільки здобула біди.

Учень:       Раптом сонце заясніло,

                   Хмара відступилась.

                   І у царському палаці

                   Фея враз з’явилась.

Фея:           Добрий день тобі, принцесо,

                   І шановні діти!

                   Бачу, тяжко без науки

                   Вам у світі жити.

                   Довго я спостерігала,

                   Як ти тут ледарювала.

                   Не хотіла в школі вчитись,

                   Працювати і трудитись.

                   А тепер не можеш ти

                   Прочитать навіть листи.

                   Ну, чи гарно ти вчинила,

                   Коли школи відмінила?

Принцеса:  Фею, рідна, поможи.

                    Мені букви поверни.

                    Вивчу букви я  одразу!

                    Не тримай на нас образу.

Фея:            Я не можу це зробити,

                    Допоможуть тільки діти:

                    Наші любі першачки –

                    Букваря товариші.

Принцеса:  Що ж робити, що ж казати?

                    Як же школярів благати?

                    Що Буквар ваш друг, я знаю.

                    То й про поміч вас благаю.

                    Попросіть Букварика,

                    Вашого товариша,

                    Щоб до мене повернувся

                    І образи всі забувся.

Вчитель:    Діти допоможемо принцесі і всім жителям королівства? Попросимо Букварика нам допомогти?

Давайте згадаємо, чого навчив нас Букварик.

                   Буквар узяли перший раз

                   Коли зайшли у перший клас.

                   І як нам радісно сказати…

           Всі:  Читати ми всі вміємо, навчились і писати.

Пєчкін:    Це школа? Я вам приніс лист.

                Дорогі мої першокласники!

Мене викрав злий чарівник. Я зможу повернутися на свято, якщо ви подолаєте всі перешкоди, які перед вами постануть. Будьте сміливими. Я з нетерпінням чекаю визволення.

                                         Ваш букварик

Учитель:  Щоб врятувати Букварика, потрібно скласти

квітку з пелюсток. А кожна пелюстка – це завдання.

                                 (заходить Циганка)

Циганка:  Ой, хто ви такі?

Діти: Ми – першокласники.

Циганка: Давайте я вам поворожу, які оцінки будуть

у ваших щоденниках.

Діти: Не треба нам ворожити. Ми й так знаємо, що оцінки в нас будуть лише гарні. Яке завдання ми повинні виконати, щоб отримати пелюстки?

( Циганка дістає колоду карт, на яких написані приклади і завдання)                          

6+3         20-10           17-7         5+7

1.У Змія Горинича 3голови, а в його брата на 4 голови більше. Скільки голів у його брата? (7)

        2. Скільки хвостів у семи котів? (7)

        3. Скільки носиків у п’яти котиків? (5)

        4. Скільки вушок у двох подружок? (4)

Циганка: От і не вгадали. 

Діти: А ми не гадаємо, ми рахуємо. Віддай пелюстки.

Циганка: А про школу щось мені заспіваєте, тоді й віддам пелюстки.

                     Пісня «Школьный рэп»

Зачем мы ходим в школу?

Да каждый за своим.

Вот Димка для прикола

А Васька вслед за ним.

А эта для того, чтоб наряды показать,

А Оля для того, чтоб все новости узнать.

Припев: А ты? А я…

               Скажи, зачем ты ходишь в школу.

               А вы скажите мне, друзья,

               Для вас что значит школа.

Сережа вот, к примеру, не учится совсем

Зато он в школе первый задира и спортсмен.

У Вали по предметам по всем никак не пять

Зато из-за оценок ей некогда гулять.

Припев: 2 раза

Мне Таня говорила, что школа просто класс

Особенно когда не спрашивают нас

С уроками морока, но в этом весь прикол

Ведь если нет уроков, то и не будет школ

Припев: А ты? А я…

               Скажи, зачем ты ходишь в школу.

               А вы скажите мне, друзья,

               Для вас что значит школа.

           

                А я, а я…

                Хожу я в школу, чтоб учиться

                И знаю я, и знаю я

                Мне это в жизни,

                Мне это в жизни пригодится

  (циганка неохоче віддає пелюстки «Про» , «ща»,входить Карлсон)

 Карлсон: Ви читали букварі? Вам знайомі букви ці?

                                (показує букви)

Діти: Ті, що є у букварі, знаєм букви ми усі.

Карлсон:  Добре знаєте? Гаразд.

                  Перевірю зараз вас.

                  Подивіться, буква? (А)

                  Ви назвіть на «А» слова.

                   Ну, а хто на букву «бе»

                   Слово швидше всіх назве?

                   Гляньте ще на букву «ве».

                   Хто слова на «ве» назве?

-         Ну, а пісню про Букварик знаєте?

                 Пісня « Мій Букварик»

Мій букварик, мій букварик, -

Він найкращий друг

Прокидаюсь,посміхаюсь,

І беру до рук.

Буква А – на зірку схожа,

Буква О – проста

Гарно вчитись допоможе

Книжка золота!

Приспів:   Завдання просте –

                  А,Б,В,Г,Д

                  Хто такий букварик має,

                  Той не пропаде!

Треба всім старанно вчитись,

Знати головне

Книжка ця найкраща в світі

Виручить мене

Буква А – на зірку схожа,

Буква О – проста

Гарно вчитись допоможе

Книжка золота!

                   Приспів:   Завдання просте –

                              А,Б,В,Г,Д

                              Хто такий букварик має,

                              Той не пропаде!

Карлсон:   Хто старанно букви вчив,

                   То й пелюстку заслужив.

          (віддає пелюстку «вай»,виходить, забігає Шапокляк)

Шапокляк:  Якщо правильно відповідь дасте, то станете моїми друзями й отримаєте ось ці пелюстки («бук», «ва»). Кажіть «так» чи «ні».

-         Треба гарно вам читати?

-         Треба менших ображати?

-         На перерві пострибати?

-         А всі парти пописати?

-         Друга треба виручати?

-         Треба слухати матусю?

-         То дратуйте хоч бабусю.

-         В школі вибити всі шибки?

-         Вчительці робити все навпаки?

-         Старших вас не поважати?

-         Малюків всіх ображати.

-         Чи хочете друзями моїми стати,

Я вас краще за вчительку буду навчати.

Діти. Не хочемо.

Шапокляк: Ну як хочете. І що, ви такі всі гарненькі, дружненькі?

Діти: Так.

Шапокляк: Доведіть.

                        Танок « Ох, Сережка»

Шапокляк: Тоді беріть пелюстки! З такими розумненькими і дружненькими я й сама не хочу дружити.

                (забігає баба-яга)

Баба-Яга: Я так і знала, що у першому класі свято. А мене не запросили. Ну й не потрібно! А ось пелюстки то в мене.

(показує пелюстки «ри», «ку»)

 Діти: Віддай.

Баба-Яга: Ось повеселите мене, то може й дам пелюстку.

                                  Спортивний танок

Баба- Яга:    Щоб усі вас поважали,

                     Щоб любили і пишались,

                     Не багато і не мало –

                     Треба вміти ще й співати.

Діти: А ми й співати вміємо.

                                     Частівки

Ми старались, ми спішили,

Вірші всі до свята вчили,   

Про життя наше розкажем,

Наші здібності покажем.

Продзвенів уже дзвінок,

Починається урок,

Ой, коли він вже мине,

В нас голівонька гуде.

Задають учителі

Нам такі задачі,

Що над ними дуже часто

Тата й мами плачуть.

Діти літери учили,

Ночами не спали,

Їсти й питоньки хотіли

Та часу не мали.

Нам уроків задають

Усе  більше й більше,

Перший клас як інститут,

Тож міркуй скоріше.

Хоч і важко вчитись нам,

Та ми не здаємся,

Головне -  уміть списати,

Ось тоді «прорвемся».

Не сумуйте мама й тато,

Вчіть за нас уроки

І тоді в житті ніколи

не буде мороки.

Ми частівки ці для вас

Весело співали,

Тож вас дуже –дуже просим

Щоб аплодували.

Баба-Яга:  Добре, забирайте пелюстки.

Вчитель: Молодці, всі пелюстки зібрали. Ось тепер повинен з’явитися Букварик.

Букварик: Чую, чую пісні, вірші, сміх

                     Радо я вітаю всіх.

                   Я – Букварик вам відомий,

                  Дуже гарний, малюнковий,

                  Залюбки вас вчив читати,

                  Не мав часу спочивати.

                  Тож зростаймо, діти милі,

                   І читаймо залюбки.

                   Слушну вам дадуть пораду

                   Щирі друзі-книжечки.

                               ( входять підручники)

Читанка: Я – ваша перша читанка!

                Красива в мене свитонька,

                 Цікаві сторінки,

                 Є вірші та казки.

                 Покажу вам сто земель,

                 Ще й космічний корабель!

                 Даруватиму щодня

                 І забави, і знання!

Математика:   1, 2, 3, 4, 5 –

                         Вміють діти рахувать.

                         Але хто мене не знає,

                         Хай даремно не гуляє.

                         Щоби весело гуляти,

                         Треба всі уроки знати.

Природознавство: А де лягає сонце спати,

                         І звідки вітер, звідки тінь,

                         І сніг чому такий лапатий,

                         І заєць чом такий вухатий,

                         Чому бджолі дрімати лінь,

                         Чи справді гірша стала глина,

                         Від чого запашна малина,

                         Куди повзе рогатий жук –

                         Про все, малята, розкажу.

Українська мова:  Я не з лісу. Я не з поля.

                         Нелегка у мене доля,

                         Через радість та біду

                         Я з віків до вас іду.

                         Я дитину колисала,

                         Батьківщину захищала,

                         І від роду, і до роду

                         Зберігала свою вроду

                         Всі народи мову мають,

                         Всі пісень своїх співають,

                         Бо хто має мову рідну,

                         Той багатий, а не бідний!

Учень:  Я знаю, мене колисала калина

             В краю калиновім тонкими руками

             Бо рідна моя Батьківщина – Вкраїна

             З калиною в лузі, з ясними зірками.

               Танок « Калина»

Буквар:  (до підручників) Цих діток прошу навчити того, що

вмієте самі.

(до дітей)         А вас прошу не лінуватись

                      І вчить уроки день при дні.

                      І берегти книжки! Віднині

                      Найперші друзі вам вони.

Учень:    Ми навчились читати, навчились писати.

                Ми зустріли в школі навчання зорю.

                І сьогодні всі разом від щирого серця

                Ми приносим подяку свою Букварю.

               Пісня «Прощание с букварем»

Мой букварь, мой друг надежный

Расстаемся мы теперь.

В новый мир большой и сложный

Для меня открыл ты дверь.

Припев: Расстаемся с букварем,

               песню мы о нем поем /2 раза

Много радостных событий

Ты мне щедро подарил  

К миру радостных открытий

Ты  ступенькой послужил                           

Припев

Расскрывать тебя, как чудо,

Наступил прощанья срок.

Никогда я не забуду

Первый твой большой урок.

  Букварик:  Ну що ж, давайте попрощаймось…

                     Сьогодні вже в останній раз.

                     Нехай ми з вами розлучаймось,

                     Та пам’ятайте повсякчас:

                     Мої уроки - найпростіші,          

                     Вони вели вас по казках,

                     Тепер ви  друзі – найщиріші!

                      Бо ваша сила - у словах…

                      Ви вмієте пісень співати,

                      Виразно віршики читати,

                      Навчились навіть танцювати,

                      Та головне – допомагати!

                      Я вдячний вам за порятунок,

                      І за красиве свято це,

                      Прийміть й від мене подарунок –

                      Нехай він щастя вам несе!

-         Та перш ніж подорож почать,

Почуть повинні настанову,

Тож хочу слово передать

Тому, хто головує в школі.

-         Слово надається …………………………

( директор вручає дипломи, медалі)

         

     

                      Пісня «Мы маленькие звезды»

Припев: Просто, просто, мы маленькие звезды

               Пой вместе с нами, танцуй вместе с нами.

               Все знаем движенья, снимаем напряженье,

               Ай будет круто, ай, ай, будет круто,хей

Если у тебя нет друга

Или ты обижен на весь свет

Мы навстречу протянем руку

Ты откроешь сердце в ответ

Припев

Не ходи один угрюмо

Растяни улыбку до ушей

Ну и что, что нет еще зуба

Главное , чтоб был человек,

Хороший

Припев

           Закінчується наше свято.

           Допомагали його готувати

           І вчителька перша, і мами, і тата.

           Слово подяки їм треба сказати.

 Діти:  Дякуємо.

 Вчитель: Дорогі діти! Щиро вітаю вас із цим чудовим святом. Сьогодні з вами ми переступили велику сходинку у навчанні. Ви навчилися читати, писати, а батьки  допомагали синочкам і донечкам вчитися. Побажаємо їм сили і наснаги!

Вам, шановнії батьки,

Спасибі хочу я сказати.

Із щирим батьківським теплом:

За допомогу у навчанні,

Старанність, витримку, любов.

За участь в виставках робіт,

За те, що вчились рахувати,

Старанно літери писати

Та гарно-гарно малювати.

Це – перший крок!

Попереду ще 11 років.

Отож, навчайтеся, батьки,

І кожен день робіть уроки!

-         Робімо все для того, аби наші діти росли здоровими, розумними та веселими.

Бо стане гарніше на світі,

Коли усміхаються діти!