КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ НАВЧАЛЬНИХ ДОСЯГНЕНЬ УЧНІВ
З ОКРЕМИХ ПРЕДМЕТІВ
У СИСТЕМІ ПОЧАТКОВОЇ ЗАГАЛЬНОЇ ОСВІТИ
Додаток 2
УКРАЇНСЬКА МОВА І МОВИ НАЦІОНАЛЬНИХ МЕНШИН
МОВА НАВЧАННЯ
В основу розробки
критеріїв і норм оцінювання навчальних досягнень молодших школярів з мови
навчання (української та мов національних меншин) покладено компетентнісний
підхід до побудови шкільного мовного курсу, який передбачає розвиток в учнів
умінь ефективно користуватися мовою з метою розв’язання комунікативних завдань.
Для цього важливо забезпечити таке співвідношення мовної теорії і мовної
практики, за якого пріоритетним є розвиток умінь мовленнєвої діяльності:
аудіювання, говоріння, читання, письма. Вивчення мовної теорії, формування
знань про мову підпорядковуються завданням розвитку мовлення.
З огляду на зазначене об’єктами
перевірки й оцінювання навчальних досягнень учнів з мови навчання є:
– мовленнєві уміння з
чотирьох видів мовленнєвої діяльності: аудіювання, говоріння, читання, письма;
– знання про мову і
мовлення, мовні уміння й навички;
– орфографічні і
пунктуаційні вміння й навички;
– графічні навички
письма, техніка, швидкість письма, культура оформлення письмових робіт.
І. Оцінювання умінь і навичок мовленнєвої діяльності
1. Аудіювання (слухання і
розуміння прослуханого)
Перевірка аудіативних
умінь здійснюється фронтально в 2-4 класах у кінці кожного семестру.
Для цього
використовується незнайомий текст художнього стилю і запитання з варіантами
відповіді. У 2 класі пропонується 4 запитання з двома варіантами відповіді на
кожне, у 3-4 класах – 6 запитань з трьома варіантами відповіді на кожне.
У 2 класі за кожну
правильну відповідь на запитання учень одержує 3 бали, в 3-4 класах – 2 бали.
2. Говоріння і письмо
(діалогічне та монологічне висловлювання)
Перевірка сформованості
усного (діалогічного і монологічного) мовлення здійснюється індивідуально в 2-4
класах наприкінці кожного семестру.
Рівень сформованості діалогічного
мовлення в 2-4 класах рекомендується перевіряти у першому семестрі.
Уміння вести діалог
оцінюється за такими критеріями:
|
Рівень
навчальних
досягнень
учнів
|
Бали
|
Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів
|
|
І
Початковий
|
1
|
Учень (учениця) підтримує діалог,
відповідаючи на запитання співрозмовника лише “так” чи “ні”
|
|
2
|
Учень (учениця) лише підтримує діалог (реагує на репліки
співрозмовника – повідомлення, запитання, спонукання), однак не ініціює
розмови. При цьому припускається 3-4 із зазначених нижче недоліків: робить
довгі паузи, відповідає лише на окремі репліки співрозмовника, слова
ввічливості вживає не завжди, припускається мовних помилок. Обсяг діалогу не
відповідає нормі
|
|
|
3
|
Учень (учениця) лише підтримує
діалог, реагуючи на репліки співрозмовника
(повідомлення, запитання, спонукання), не ініціюючи розмови, припускаючись
1-2 із таких недоліків: робить довгі паузи, відповідає лише на окремі репліки
співрозмовника, слова ввічливості вживає не завжди, припускається мовних
помилок. Обсяг
діалогу не відповідає нормі
|
|
|
ІІ
Середній
|
4
|
Учень (учениця) ініціює і підтримує
діалог,
але лише у тому разі, коли йдеться про фактичний зміст; робить довгі паузи,
добираючи потрібні слова, окремі репліки співрозмовника залишає без
відповіді, перебиває його, не завжди вживає слова ввічливості, припускається
мовних помилок. Обсяг діалогу наближається до норми
|
|
5
|
Учень(учениця) ініціює і підтримує
діалог, у
якому йдеться лише про фактичний зміст, припускаючись 3-4 із зазначених нижче
помилок: робить довгі паузи, добираючи потрібні слова, окремі репліки
співрозмовника залишає без відповіді, перебиває його, не завжди вживає слова
ввічливості, припускається мовних помилок. Обсяг діалогу наближається до норми
|
|
|
6
|
Учень (учениця) ініціює і підтримує
діалог, у якому йдеться лише про
фактичний зміст, допускаючи 1-2 із таких помилок: робить довгі паузи,
добираючи потрібні слова, окремі репліки співрозмовника залишає без
відповіді, перебиває його, не завжди вживає слова ввічливості, припускається
мовних помилок. Обсяг діалогу наближається до норми
|
|
|
ІІІ
Достатній
|
7
|
Учень (учениця) підтримує й ініціює
діалог, в
міру швидко добирає потрібні слова, вживає формули мовленнєвого етикету, але не висловлює
власної думки, свого ставлення до предмета обговорення, припускається
більше 3-ох мовних помилок. Обсяг діалогу відповідає нормі
|
|
8
|
Учень (учениця) ініціює і підтримує
діалог, досить
швидко добирає і правильно використовує потрібні слова, дотримується правил
культури спілкування, але не висловлює власної думки, свого ставлення до предмета
обговорення, припускається 2-3 мовних помилок. Обсяг діалогу відповідає нормі
|
|
|
9
|
Учень (учениця) ініціює і підтримує
діалог, швидко
добирає і правильно використовує потрібні слова, демонструє належну культуру
спілкування, але
не
висловлює власної думки, свого ставлення до предмета обговорення,
припускається 1-єї мовної помилки. Обсяг діалогу відповідає нормі
|
|
|
ІV
Високий
|
10
|
Учень (учениця) ініціює і підтримує
діалог, демонструє
високу культуру спілкування, висловлює свою думку, але невпевнено і з
приводу не всіх аспектів спілкування. Обсяг і мовне оформлення діалогу відповідає
нормам
|
|
11
|
Учень (учениця) ініціює і підтримує
діалог, демонструє
високу культуру спілкування, висловлює свою думку з приводу предмета
розмови, однак не дуже впевнено. Обсяг і мовне оформлення діалогу відповідає
нормам
|
|
|
12
|
Учень (учениця) ініціює і підтримує
діалог, демонструє
високу культуру спілкування, впевнено висловлює свою думку з приводу всіх
аспектів предмета розмови. Обсяг і мовне оформлення діалогу відповідає нормам
|
3. Монологічне мовлення
Перевірку усного
монологічного
мовлення рекомендується здійснювати в 2-4 класах у другому семестрі. У 2 класі
перевіряється вміння будувати усний переказ, у 3-4 класах – усний твір.
Письмовий переказ проводиться в 3
класі у кінці навчального року, в 4 класі – у кінці кожного семестру.
За усне висловлювання
(переказ, твір) ставиться одна оцінка – за зміст.
За письмовий переказ
виставляється дві оцінки: за зміст і за грамотність. У журнал заноситься тільки
оцінка за зміст.
Критерії оцінювання
грамотності письмового переказу такі самі, як критерії оцінювання диктанту.
Оцінювання змісту зв’язного висловлювання здійснюється за такими
критеріями:
|
Рівень
навчальних
досягнень
учнів
|
Бали
|
Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів
|
|
І
Початковий
|
1
|
Учень (учениця) будує лише 1-2
речення або переказує окремі фрагменти змісту, що не утворюють зв’язний
текст, демонструючи обмежений лексичний запас і припускаючись великої кількості мовних
(лексичних, граматичних) помилок
|
|
2
|
Учень (учениця) будує 2-3 речення або переказує окремі
фрагменти змісту, що не утворюють зв’язний текст. При цьому його лексичний запас
обмежений, мовних помилок не дуже багато
|
|
|
3
|
Учень (учениця) будує більше 3-ох х речень або переказує
окремі фрагменти змісту, що не утворюють зв’язний текст, демонструючи
збіднений
лексичний запас, припускаючись окремих мовних помилок
|
|
|
ІІ
Середній
|
4
|
Учень (учениця) будує текст, який
відзначається певною зв’язністю, але збіднений змістом; у висловлюванні наявні такі
недоліки: відхилення від авторського тексту (переказ) або від теми (твір),
порушення послідовності викладу, відсутні зачин або кінцівка, збіднена
лексика, є мовні помилки
|
|
5
|
Учень (учениця) будує текст, який
відзначається певною зв’язністю, але збіднений змістом; у висловлюванні допущено 3-4
з перерахованих нижче недоліків: відхилення від авторського тексту (переказ)
або від теми (твір), порушення послідовності викладу, відсутні зачин або
кінцівка, збіднена лексика, є мовні помилки
|
|
|
6
|
Учень (учениця) будує текст, який
відзначається певною зв’язністю, але збіднений змістом; створене висловлювання має
1-2 з таких недоліків: відхилення від авторського тексту (переказ) або від
теми (твір); порушення послідовності викладу, відсутні зачин або кінцівка;
збіднена лексика, є мовні помилки
|
|
|
ІІІ
Достатній
|
7
|
Учень (учениця) правильно будує (переказує) текст, розкриває
його загальний зміст і головну думку; у тексті наявні зачин, основна частина і
кінцівка; проте не висловлює
своєї думки з приводу сказаного, припускається більше 3-ох мовних
помилок
|
|
8
|
Учень (учениця) правильно будує (переказує) текст,
розкриваючи його загальний зміст і головну думку; у тексті наявні всі структурні
частини (зачин, основна частина, кінцівка), проте не висловлено власної думки школяра
з приводу сказаного, допущено 2-3 мовні помилки
|
|
|
9
|
Учень (учениця) правильно будує (переказує) текст, розкриває
його загальний зміст і головну думку, дотримується структури тексту (зачин, основна
частина і кінцівка); однак не висловлює своєї думки з приводу сказаного, припускається
1-єї мовної помилки
|
|
|
ІV
Високий
|
10
|
Учень (учениця) вправно будує (переказує) текст, розкриває
його зміст і головну думку, своє ставлення до предмета розмови висловлює не
дуже впевнено; лексика багата, допущено 1-2 мовні помилки
|
|
11
|
Учень (учениця) вправно будує
(переказує) текст, розкриває його зміст і головну думку, висловлює й
аргументує своє ставлення до висловлюваного, але не дуже впевнено; лексика багата, мовні
помилки відсутні
|
|
|
12
|
Учень (учениця) вправно будує
(переказує) текст, розкриває його зміст і головну думку, впевнено висловлює й
аргументує своє ставлення до висловлюваного, демонструючи багатство лексики і не
допускаючи мовних помилок
|
4. Читання
Перевірка сформованості
вміння читати в 1 класі здійснюється індивідуально наприкінці навчального року
на матеріалі, в якому використано всі букви алфавіту, склади різних типів.
У 2-4 класах
сформованість читацьких умінь перевіряється на уроках читання.
Сформованість уміння
читати в 1 класі оцінюється за
такими критеріями:
|
Рівень
навчальних
досягнень
учнів
|
Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів
|
|
І
Початковий
|
Учень (учениця) читає складами, не
зливаючи їх у слова, припускаючись багатьох помилок на пропуск, перестановку,
заміну букв. Виявляє розуміння лише окремих слів. Швидкість читання – до 20
слів за хвилину.
|
|
ІІ
Середній
|
Учень (учениця) читає текст плавно
складами, зливаючи їх у слова при повторному прочитуванні, припускаючись
окремих помилок на пропуск, заміну, перестановку букв. Виявляє розуміння
окремих речень. Швидкість читання – 20-24 слова за хвилину
|
|
ІІІ
Достатній
|
Учень (учениця) досить вправно читає
текст складами і цілими словами, припускаючись незначних відхилень від норми
у вимові слів та інтонуванні речень. Виявляє розуміння фактичного змісту
прочитаного. Швидкість читання – 25-29 слів за хвилину
|
|
ІV
Високий
|
Учень (учениця) вправно читає текст
цілими словами, чітко вимовляючи їх, дотримуючись відповідної інтонації. Не
лише виявляє розуміння фактичного змісту, а й висловлює оцінні судження з
приводу прочитаного. Швидкість читання – 30 і більше слів за хвилину
|
ІІ. Оцінювання знань з мови, мовних умінь і навичок
Оцінювання
мовних знань і вмінь здійснюється в 2-4 класах не менше як двічі на семестр
після вивчення певної теми (невеликі за обсягом теми можна об’єднувати, а
великі – перевіряти за логічно завершеними частинами).
Для перевірки пропонуються завдання двох типів: 1)
завдання, які передбачають вибір одного із запропонованих варіантів відповіді; 2)
завдання, що передбачають виконання без опори на запропоновані варіанти
відповіді (самостійне утворення форм слова, добір слів за певною ознакою,
побудову речень тощо).
У 2 класі
учням пропонується чотири завдання: три завдання першого типу (з трьома
варіантами відповіді на кожне) і одне – другого типу. Учням
3-4 класів дають вісім завдань: чотири першого типу (з трьома варіантами
відповіді на кожне) і чотири – другого типу.
У 2 класі за кожне правильно виконане завдання учень одержує три бали. У
3-4 класах кожне завдання першого типу оцінюється одним балом, другого типу – двома балами (якщо таке завдання виконане частково, то
учневі зараховується один бал).
ІІІ. Оцінювання орфографічних і пунктуаційних умінь
Основною формою перевірки орфографічної та пунктуаційної грамотності є
контрольне списування і контрольний текстовий диктант. Контрольне списування
проводиться: в 1 класі – у кінці року, в 2-4 класах – на кінець кожного
семестру. Контрольний диктант проводиться: в 2 класі – один раз у кінці першого
семестру і двічі в другому семестрі; в 3-4 класах – двічі на
кожний семестр.
Оцінювання диктантів і списаних текстів здійснюється за такими критеріями:
|
Рівень
навчальних
досягнень
учнів
|
Бали
|
Кількість помилок
|
|
І
Початковий
|
1
|
9 і
більше
|
|
2
|
8
|
|
|
3
|
7
|
|
|
ІІ
Середній
|
4
|
6
|
|
5
|
5
|
|
|
6
|
4
|
|
|
ІІІ
Достатній
|
7
|
3
|
|
8
|
2
|
|
|
9
|
1
|
|
|
ІV
Високий
|
10
|
1
негруба помилка або 2-3 виправлення
|
|
11
|
1 виправлення
|
|
|
12
|
––
|
ІV. Оцінювання графічних навичок письма,
техніки, швидкості письма, культури оформлення письмових
робіт
Графічні
навички письма, техніка, швидкість письма і культура оформлення письмових робіт
перевіряються шляхом списування з друкованого тексту. У 1 класі списування
проводиться на кінець навчального року, в 2-4 класах – у кінці кожного
семестру.
За
списаний текст виставляється дві оцінки: одна за грамотність, друга –
каліграфію, швидкість і культуру оформлення письмової роботи.
Грамотність
оцінюється за такими самими критеріями, що й диктант.
Оцінювання
графічних навичок і дотримання
гігієнічних правил письма в 1 класі здійснюється за такими
критеріями:
|
Рівень
навчальних
досягнень
учнів
|
Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів
|
|
І
Початковий
|
Списаний текст нелегко прочитати. Літери переважно непропорційні, мають
різний нахил, зустрічається дзеркальне зображення літер, друковані літери
замість рукописних. Поєднання букв переважно неправильне або відсутнє.
Лінійності майже не дотримано. Гігієнічних правил письма учень майже не
дотримується навіть після нагадування вчителя
|
|
ІІ
Середній
|
Списаний текст читається. Однак у формі літер зустрічаються ламані,
кутовидні елементи. Поєднання букв дуже розтягнуті або надто стислі.
Гігієнічних правил учень дотримується тільки після нагадування вчителя
|
|
ІІІ
Достатній
|
Списаний текст легко читається. Літери переважно пропорційні, з
однаковим нахилом, правильними поєднаннями. Однак зустрічається певна
кількість незначних відхилень від норми у формі букв та їх поєднанні. Учень
дотримується переважно всіх гігієнічних правил без нагадування вчителя
|
|
ІV
Високий
|
Списаний текст легко читається. Літери пропорційні, з однаковим
нахилом, правильно поєднані. Допускається 1-2 незначних відхилення у формі
букв чи їх поєднанні, які не порушують загального позитивного враження від
письма. Учень дотримується гігієнічних правил письма
|
У
2-4 класах здійснюється перевірка графічних
навичок: форми, розміру, нахилу, поєднання літер; культури оформлення
письмової роботи і швидкості письма.
Дотримання
норм за кожним із зазначених параметрів оцінюється двома балами (в сумі буде 12
балів). За незначне відхилення від норми за тим чи іншим параметром знімається
1 бал, за значне – 2 бали. Щодо швидкості письма, то незначним вважається
відхилення від меншого показника норми
(2 клас – 15-20 слів, 3 клас – 21-30 слів, 4 клас – 31-40 слів) на 1-5
знаків, значним – на 5 та більше знаків.
V. Зведений
перелік перевірних робіт, які проводяться в 1-4 класах
|
Вид
перевірки
|
1
клас
|
2
клас
|
3
клас
|
4
клас
|
||||
|
І
сем.
|
ІІ
сем.
|
І
сем.
|
ІІ
сем.
|
І
сем.
|
ІІ
сем.
|
І
сем.
|
ІІ
сем.
|
|
|
Аудіювання
|
–
|
–
|
1
|
1
|
1
|
1
|
1
|
1
|
|
Діалог
|
–
|
–
|
1
|
–
|
1
|
–
|
1
|
–
|
|
Усний переказ
|
–
|
–
|
–
|
1
|
–
|
–
|
–
|
–
|
|
Усний твір
|
–
|
–
|
–
|
–
|
–
|
1
|
–
|
1
|
|
Читання
|
–
|
1
|
–
|
–
|
–
|
–
|
–
|
–
|
|
Письмовий переказ
|
–
|
–
|
–
|
–
|
–
|
1
|
1
|
1
|
|
Перевірка мовних знань
і вмінь
|
–
|
–
|
2
|
2
|
2
|
2
|
2
|
2
|
|
Диктант
|
–
|
–
|
1
|
2
|
2
|
2
|
2
|
2
|
|
Списування
|
–
|
1
|
1
|
1
|
1
|
1
|
1
|
1
|
|
Загальна кількість перевірок за
семестр
|
–
|
2
|
6
|
7
|
7
|
8
|
8
|
8
|
МОВИ НАЦІОНАЛЬНИХ МЕНШИН
друга мова
Оцінювання
навчальних досягнень з мови здійснюється згідно з основними цілями навчання
мови, які передбачають комунікативне спрямування курсу.
Об’єктами
перевірки й оцінювання
навчальних досягнень учнів з другої мови є мовленнєві уміння з
чотирьох видів мовленнєвої діяльності
(аудіювання, говоріння, читання, письмо); сформованість певного кола знань про
мову і мовних умінь; правописних умінь; графічних навичок письма і культури
оформлення письмової роботи.
Критерії оцінювання
навчальних досягнень з другої мови дають можливість урахувати ступінь складності
оволодіння другою мовою й рівень початкової підготовки учнів з цієї мови. Це
стосується, з одного боку, навчання споріднених мов (російської, болгарської
тощо), з другого – неспоріднених мов (угорської, румунської, івриту й ін.).
На
основі поданих тут критеріїв розробляються матеріали для кожної з мов
національних меншин, що вивчається як окремий предмет у 1-4 класах школи.
Перевірка й
оцінювання навичок мовленнєвої діяльності
1.
Аудіювання (слухання і розуміння прочитаного)
Перевіряється
вміння вислухати незнайомий художній
текст і зрозуміти його. Перевірка
здійснюється раз на семестр.
Розуміння
прослуханого виявляють за допомогою завдань тестового характеру – використовують
серію запитань з варіантами відповідей на них. Учням 1, 2 класів пропонують 4
запитання, на які можна відповісти словами “так” – “ні”. Учням 3 класу – 4
запитання альтернативного типу. Для учнів
4 класу складають 6 запитань,
кожне з яких супроводжується двома відповідями на вибір (II варіант) чи трьома відповідями на вибір
(I варіант). Запитання охоплюють зміст
твору, головну думку та окремі особливості мови художнього твору.
Критерії оцінювання аудіювння: правильна
відповідь на кожне із запитань за прослуханим текстом у 1-3 класах оцінюється 3
балами; у 4 класі – 2 балами.
Обсяг
тексту визначається таким чином, щоб при неквапливому читанні (зі швидкістю 70
– 100 слів за хвилину) час його неперервного звучання був у таких межах:
|
Клас
|
Споріднені
мови
|
Неспоріднені
мови
|
|
1
2
3
4
|
30-40 сек
0,5 – І хв
І – 2 хв
2 – 3 хв
|
20-30 сек
30 – 40 сек
40 с – 1,5 хв
1,5 хв – 2 хв
|
ІІ.
Говоріння (діалогічне та монологічне
мовлення)
Перевіряються
вміння: складати, розігрувати діалог і будувати усний переказ чи усний твір.
Протягом року учень
має одержати дві оцінки, які показують
його успіхи у розвитку усного мовлення: одну – за діалогічне, другу – за
монологічне мовлення (усний переказ чи твір). Оцінки накопичуються в окремих
колонках журналу, не позначених датою.
При
перевірці навички говоріння враховується ступінь самостійності роботи, міра
допомоги вчителя. Учням, які досягли початкового, середнього, достатнього
рівнів, пропонують різноманітні допоміжні матеріали: малюнки, сполучення слів,
окремі речення, фрагменти діалогу, план висловлювання тощо. Учні, які досягли
високого рівня, виконують відповідні завдання самостійно.
Діалогічне мовлення
Орієнтовний обсяг
складеного учнями діалогу
(кількість реплік на
кожного із співрозмовників)
|
Клас
|
Споріднені мови
|
Неспоріднені мови
|
|
1
|
3-4 репліки, враховуючи
етикетні формули початку й кінця розмови
|
2-3 репліки, враховуючи
етикетні формули початку й кінця розмови
|
|
2
|
3-4 репліки, не враховуючи
етикетні формули початку й кінця розмови
|
3-4 репліки, враховуючи
етикетні формули початку й кінця розмови
|
|
3
|
4-5 реплік без
урахування етикетних формул початку й кінця розмови
|
3-4 репліки, не
враховуючи етикетні формули початку й кінця розмови
|
|
4
|
5-6 реплік без
урахування етикетних формул початку й кінця розмови
|
4-5 репліки, не
враховуючи етикетні формули початку й кінця розмови
|
Критерії оцінювання діалогічного
мовлення:
|
Рівень навчальних досягнень учнів
|
Бали
|
Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів
|
|
І
Початковий
|
1
|
Учень (учениця) може відповісти
на запитання, спонукання співрозмовника, але не вміє побудувати репліку, щоб
підтримати розмову; мова збіднена, припускається значної кількості лексичних
і граматичних помилок.
|
|
2
|
Учень (учениця) може відповісти
на репліку співрозмовника (повідомлення, запитання, спонукання), але не вміє
побудувати репліку, щоб ініціювати чи підтримати розмову; виявляє інтерес до слів співрозмовника;
мова збіднена, є лексичні й граматичні помилки.
|
|
|
3
|
Учень (учениця) може відповісти
на репліку співрозмовника (повідомлення, запитання, спонукання), але не вміє
побудувати репліку, щоб ініціювати чи підтримати розмову; дотримується правил поведінки в розмові,
виявляє інтерес до слів співрозмовника; мова збіднена, є лексичні й
граматичні помилки.
|
|
|
ІІ
Середній
|
4
|
Учень (учениця) може не лише
відповісти на репліку співрозмовника, а й побудувати свою репліку для ініціювання (продовження) розмови (з
опорою на допоміжні матеріали);
дотримується правил поведінки в розмові; однак не вміє пояснити свою
точку зору, у доборі слів, побудові
речень припускається помилок, є відхилення від теми розмови.
|
|
5
|
Учень (учениця) може не лише
відповісти на репліку співрозмовника, а й побудувати свою репліку для ініціювання (продовження) розмови (з
опорою на допоміжні матеріали);
дотримується правил поведінки в розмові; однак недостатньо добре
пояснює свою точку зору, у доборі
слів, побудові речень припускається помилок, є відхилення від теми розмови.
|
|
|
6
|
Учень (учениця) може не лише
відповісти на репліку співрозмовника, а й побудувати свою репліку для ініціювання (продовження) розмови
(самостійно); дотримується правил
поведінки в розмові; однак недостатньо добре пояснює свою точку зору, у доборі слів, побудові речень припускається
помилок; є відхилення від теми розмови.
|
|
|
ІІІ
Достатній
|
7
|
Учень (учениця) вміє ініціювати
і підтримувати діалог, правильно добирає слова і будує речення, хоча й
припускається окремих помилок; деякі
репліки не пов’язані зі словами співрозмовника, не виявляє зацікавленого,
прихильного ставлення до співрозмовника, не докладає зусиль для залучення
його до активної участі у розмові;
надто категорично висловлює свою точку зору.
|
|
8
|
Учень (учениця) вміє ініціювати
і підтримувати діалог, правильно добирає слова і будує речення, хоча й
припускається окремих помилок; є окремі відхилення від теми розмови, недостатньо виявляє зацікавлене, прихильне
ставлення до співрозмовника, недостатньо докладає зусиль для залучення його
до активної участі у розмові, надто
категорично висловлює свою точку зору.
|
|
|
9
|
Учень (учениця) вміє ініціювати
і підтримувати діалог, правильно добирає слова і будує речення, дотримується теми; але недостатньо виявляє
зацікавлене, прихильне ставлення до співрозмовника, не докладає зусиль для
залучення його до активної участі у
розмові, вдається до окремих
категоричних тверджень.
|
|
|
ІV
Високий
|
10
|
Учень (учениця) вміє ініціювати
і підтримати діалог, висловити й пояснити свою точку зору без зайвої
категоричності; виявляє вміння з цікавістю вислухати
співрозмовника, але не вміє висловити схвальне ставлення до його слів або
толерантно (у разі незгоди) відповісти
на йому; залучити його до активної участі у розмові; припускається окремих
мовних похибок.
|
|
11
|
Учень (учениця) вміє ініціювати
і підтримати діалог, висловити й пояснити свою точку зору без зайвої
категоричності; виявляє вміння з цікавістю вислухати
співрозмовника, але недостатньо вміє висловити схвальне ставлення до його
слів або толерантно (у разі незгоди) відповісти
на йому, припускається окремих мовних
похибок.
|
|
|
12
|
Учень (учениця) вміє ініціювати і підтримати
діалог, висловити й пояснити свою точку зору без зайвої категоричності; виявляє
вміння з цікавістю вислухати співрозмовника і висловити схвальне
ставлення до його слів або толерантно (у разі незгоди) відповісти на йому, орієнтується на сильні сторони
співрозмовника, виявляючи тим самим
певний рівень сформованості демократичного стилю спілкування; припускається
окремих мовних похибок.
|
Усне монологічне мовлення
Перевірка
монологічних висловлювань здійснюється з урахуванням того, близькоспоріднена чи не близькоспоріднена
мова вивчається. У першому випадку у 1-2
класах перевіряється вміння переказувати
текст, у 3-4 класі – складати власний твір. У другому випадку у 2-3 класах
перевіряється вміння переказувати
текст, у 4 класі – складати твір.
Обсяг тексту для усного переказу
|
Клас
|
Споріднені мови
|
Неспоріднені мови
|
|
1
|
30-40 слів
|
Не перевіряється
|
|
2
|
40-60 слів
|
20-30 слів
|
|
3
|
Не перевіряється
|
30-50 слів
|
|
4
|
Не перевіряється
|
Не перевіряється
|
Час
виголошення складеного твору орієнтовно 2-3 хв.
Для
усного переказу використовують
невеликі твори чи фрагменти з них, переважно ті, які опрацьовувались на
попередніх уроках. Для переказування використовують також той матеріал, який
учні чули по радіо чи телебаченню, прочитали в журналі, газеті, почули від
рідних, знайомих тощо. Для усного твору
пропонують учневі тему, сформульовану на основі попередньо обговореної
проблеми, життєвої ситуації, прочитаного твору, прослуханої чи переглянутої
передачі тощо.
Учні,
які досягли високого рівня розвитку зв’язного мовлення, готуються (протягом
кількох хвилин) самостійно, інші користуються допоміжними матеріалами.
Критерії
оцінювання усного переказу та усного твору:
|
Рівень навчальних досягнень учнів
|
Бали
|
Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів
|
|
I
Початковий
|
1
|
Учень
(учениця), спираючись на значну кількість запропонованих учителем допоміжних
матеріалів, складає лише 1-2 речення.
|
|
2
|
Учень
(учениця), спираючись на значну кількість запропонованих учителем допоміжних
матеріалів, будує лише окремі речення або переказує окремі фрагменти змісту,
що не утворюють зв’язного тексту;
припускається значної кількості помилок у мовному оформленні.
|
|
|
3
|
Учень
(учениця), спираючись на порівняно меншу кількість запропонованих
учителем допоміжних матеріалів, будує лише окремі речення або переказує
окремі фрагменти змісту, що не утворюють зв’язного тексту; припускається помилок у мовному оформленні.
|
|
|
II
Середній
|
4
|
Учень (учениця), спираючись
на допоміжні матеріали, будує текст,
який відзначається певною зв’язністю, але збідненим змістом, пропусками
суттєвих фрагментів змісту; непропорційністю і непов’язаністю частин; наявністю помилок у мовному оформленні.
|
|
5
|
Учень (учениця), спираючись на
допоміжні матеріали, будує зв’язне висловлювання із збідненим змістом,
непропорційністю і недостатньою пов’язаністю частин; помилками
у мовному оформленні.
|
|
|
6
|
Учень (учениця), спираючись на
допоміжні матеріали, будує текст, який відзначається певною зв’язністю, але
недостатньо розгорнутим змістом,
непропорційністю частин; наявністю помилок у мовному оформленні.
|
|
|
III
Достатній
|
7
|
Учень (учениця), спираючись на
незначну кількість допоміжних матеріалів, досить вправно будує текст, але
припускається окремих відхилень від теми, певних недоліків у структурі
висловлювання, у співвідношенні основної та другорядної інформації, у
послідовності викладу, помилок у мовному оформленні; не висловлює власної
думки.
|
|
8
|
Учень (учениця), спираючись на
незначну кількість допоміжних матеріалів, досить вправно будує текст, але
припускається незначних недоліків у
співвідношенні основної та другорядної інформації; у послідовності викладу, помилок у мовному
оформленні; не висловлює власної думки.
|
|
|
9
|
Учень (учениця), спираючись на
незначну кількість допоміжних матеріалів, досить вправно, правильно
будує текст, але не висловлює власної думки.
|
|
|
IY
Високий
|
10
|
Учень (учениця) без опори на
допоміжні матеріали вправно будує зв’язне
висловлювання; при цьому не лише переказує готовий текст чи розказує про
певний факт; а й висловлює, певною мірою аргументує свою думку з приводу сказаного;
припускається окремих недоліків у співвідношенні
основної та другорядної інформації, у мовному оформленні.
|
|
11
|
Учень (учениця) без опори на
допоміжні матеріали вправно будує зв’язне висловлювання; при цьому не лише
переказує готовий текст чи розказує про певний факт; а й висловлює, добре
аргументує свою думку з приводу сказаного; припускається незначних відхилень
у мовному оформленні.
|
|
|
12
|
Учень (учениця) без опори на
допоміжні матеріали вправно, правильно
будує зв’язне висловлювання; при цьому не лише переказує готовий текст
чи розказує про певний факт; а й висловлює та добре аргументує свою думку з
приводу сказаного, порівнює її з думкою іншого.
|
ІІІ. Читання
Читання
вголос
У 2 класі перевіряється
засвоєння букв російського алфавіту, яке виявляється в умінні правильно прочитати слова, речення, невеликі
тексти і зрозуміти прочитане. Орієнтовна
швидкість читання – 30-40 слів за хвилину.
Сформованість уміння читати в 2 класі оцінюється за такими
критеріями:
|
Рівень
навчальних
досягнень
учнів
|
Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів
|
|
І
Початковий
|
Учень (учениця) читає складами, не зливаючи їх у слова, припускаючись
багатьох помилок на пропуск, перестановку, заміну букв. Виявляє розуміння лише окремих слів
|
|
ІІ
Середній
|
Учень (учениця) читає текст плавно складами, зливаючи їх у слова при
повторному прочитуванні, припускаючись окремих помилок на пропуск, заміну,
перестановку букв. Виявляє розуміння окремих речень
|
|
ІІІ
Достатній
|
Учень (учениця) досить вправно читає текст складами і цілими словами,
припускаючись незначних відхилень від норми у вимові слів та інтонуванні
речень. Виявляє розуміння фактичного змісту прочитаного
|
|
ІV
Високий
|
Учень (учениця) вправно читає текст цілими словами, чітко вимовляючи
їх, дотримуючись відповідної інтонації. Не лише виявляє розуміння фактичного
змісту, а й висловлює оцінні судження з приводу прочитаного. Не лише виявляє розуміння фактичного
змісту, а й висловлює оцінні судження з приводу прочитаного.
|
У 3,4 класах перевіряється
вміння учнів читати вголос із належною швидкістю, плавно, з дотриманням
орфоепічних та інтонаційних норм, орієнтуючи читання на слухачів. Перевірка
здійснюється індивідуально. Обсяг тексту визначається так, щоб час його
озвучення учнем (з нормативною швидкістю) дорівнював 1-2 хвилинам.
Протягом
другого семестру кожен учень має отримати оцінку за читання вголос.
Оцінки накопичуються в окремій колонці журналу, не позначеній датою.
Швидкість
читання вголос
|
Клас
|
Споріднені мови
|
Неспоріднені мови
|
|
3
4
|
50-60
слів за хвилину
60-80 слів
за хвилину
|
не
оцінюється
50-60
слів за хвилину
|
Критерії
оцінювання читання вголос:
|
Рівень навчальних досягнень учнів
|
Бали
|
Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів
|
|
|
I
Початковий
|
1
|
Учень (учениця) більшу частину слів читає
складами, деякі слова – побуквено; відокремлює кожне слово, не відділяє
одне речення від іншого; припускається значної кількості помилок на заміну,
перестановку, пропуск (складів, слів);
більшість слів вимовляє відповідно до їх написання, а не до норм
вимови; швидкість читання нижча норми.
|
|
|
2
|
Учень (учениця) більшу
кількість слів читає складами, хоч і не вдається до побуквеного
читання; у багатьох випадках відриває
одне від одного слова в реченні, не завжди відділяє одне речення
від іншого; припускається помилок на заміну, перестановку, пропуск (складів,
слів); значну частину слів вимовляє за написанням, а не за правилами вимови;
швидкість читання нижча за норму.
|
||
|
3
|
Учень (учениця) значну частину слів читає
складами, в багатьох випадках неправильно членує текст на речення,
речення на смислові групи; припускається
помилок на пропуски, перестановку, заміну звуків та складів, на вимову
слів; швидкість читання нижча за норму.
|
||
|
II
Середній
|
4
|
Учень
(учениця) читає цілими словами і складами, припускається окремих помилок на пропуск,
заміну, перестановку звуків, складів; значну частину слів вимовляє з нечіткою
дикцією, деякі слова читає за
написанням, а не за вимовою; поділяє текст на речення, але є помилки в
інтонуванні кінця речення, не завжди правильно пов’язує слова в реченні між
собою; читання не досить плавне; швидкість читання нижча за норму.
|
|
|
5
|
Учень
(учениця) читає словами,
а окремі слова складами, припускаючись
окремих помилок на пропуск, заміну, перестановку звуків, складів; окремі слова
вимовляє з нечіткою дикцією, порушує правила вимови; є помилки в інтонуванні речень; читання
недостатньо плавне; швидкість читання
нижча за норму.
|
||
|
6
|
Учень
(учениця) читає цілими
словами, лише поодинокі слова - складами; подекуди припускається пропусків , замін, перестановок звуків та
складів; є окремі недоліки в дикції, текст в цілому правильно поділено на речення, але є
окремі помилки в
інтонуванні кінця речення, у поділі речення на смислові групи;
Швидкість
читання нижча за норму.
|
||
|
III
Достатній
|
7
|
Учень (учениця) читає цілими словами, плавно, з досить
чіткою дикцією; правильно інтонує кінець речення, поділ речення на смислові
відрізки в цілому правильний, але не пристосований до слухацької аудиторії;
емоційне забарвлення тексту недостатньо виразне; є помилки у вимові слів,
повтори, перечитування окремих слів, сполучень слів; швидкість читання відповідає нормі.
|
|
|
8
|
Учень (учениця) читає цілими словами, плавно, з чіткою
дикцією, хоча є окремі повтори,
перечитування; інтонування речень в цілому правильне, але недостатньо
пристосоване до слухацької аудиторії; читання
емоційно забарвлене, хоч воно не виявляє особливостей змісту тексту; є помилки у вимові слів; швидкість читання відповідає
нормі
|
||
|
9
|
Учень (учениця) читає плавно, без повторів, з
гарною дикцією, припускається лише
поодиноких недоліків у поділі речення
на смислові відрізки, інтонуванні речень, хоча інтонування, емоційне
забарвлення не враховують особливості
слухацької аудиторії і недостатньо передають логічні і та
емоційні особливості тексту; швидкість
читання відповідає нормі
|
||
|
IY
Високий
|
10
|
Учень (учениця) читає плавно, з гарною дикцією,
інтонаційно виділяючи найбільш вагомі за змістом слова, правильно
поділяючи речення на смислові відрізки;
є окремі вимовні помилки; темп читання (здебільшого – зависокий) не
враховує особливості слухацької аудиторії.
|
|
|
11
|
Учень (учениця) читає плавно, з гарною дикцією, темп
незавищений, що враховує особливості слухацької аудиторії; інтонація (логічні наголоси, паузи, мелодика), емоційне
забарвлення виразні; є поодинокі
вимовні помилки.
|
||
|
12
|
Учень (учениця) читає правильно, плавно, з гарною
дикцією, логічно правильно і виразно
інтонує речення, передаючи голосом власне ставлення до того, що читається;
темп читання відповідає особливостям слухацької аудиторії.
|
Читання
мовчки
Перевіряється
вміння прочитати незнайомий текст і
зрозуміти його.
Перевірка
здійснюється один раз на семестр у 4 класі – у разі вивчення
спорідненої мови.
Розуміння
прослуханого виявляють за допомогою завдань тестового характеру – учням пропонують 6 запитань за текстом з 3
варіантами відповідей для вибору.
Запитання стосуються фактичного змісту твору, головної думки та окремих
особливостей мови художнього твору.
Критерії оцінювання читання мовчки: правильна
відповідь на кожне із запитань за прочитаним текстом оцінюється 2 балами.
У
виведенні балів IY (високого) рівня враховується:
-
швидкість читання мовчки (учень, швидкість читання якого нижча за норму, а в
другому семестрі – за нижчий з нормативних показників, одержує на 1 бал менше;
- наявність зовнішніх артикуляційних (учень,
який ще не позбувся зовнішніх артикуляційних рухів, одержує на 1 бал менше).
Швидкість
читання мовчки наприкінці 1 семестру 4 класу – не менша, ніж 60 слів за
хвилину, наприкінці року – 80-160 слів за хвилину.
ІV.
Письмо
Перевіряється
володіння письмом як видом мовленнєвої діяльності, який передбачає уміння
побудувати висловлювання в писемній формі – переказати, розповісти, висловити
свої думки, почуття, звертаючись до зацікавлених слухачів (читачів).
Раз на
семестр у 3 класі (споріднені мови) перевіряється вміння будувати письмовий переказ, у 4
класі (споріднені мови) – письмовий переказ та твір; у 4 класі (неспоріднені мови) перевіряється
письмовий переказ.
Обсяг
тексту для письмового переказу 40-80 слів (споріднені мови) або 30-50 слів (неспоріднені мови).
За письмову
роботу у зошитах виставляють дві
оцінки – за зміст і грамотність, у журналі
– лише за зміст (саме ця оцінка враховується при виведенні підсумкової оцінки
за семестр). Зміст учнівської письмової роботи оцінюють за тими критеріями, що
і зміст усного висловлювання. Правописні помилки виправляють і опрацьовують у
ході аналізу письмових робіт.
Правопис
У 2 класі перевіряють
засвоєння букв російського алфавіту, уміння списати слова, невеликі речення і
перевірити написане за зразком; уміння писати під диктовку слова зі списків для
запам’ятовування.
У 3 класі в навчанні споріднених мов проводять списування (перший семестр) і зорово-слуховий
диктант (другий семестр); у 4 класі списування (перший семестр) і диктант (другий семестр). У навчанні
неспоріднених мов у 3-4 класах у першому
семестрі оцінюють списування, у другому
– зорово-слуховий диктант.
Обсяг тексту для списування та диктанту
|
Клас
|
Споріднені мови
|
Неспоріднені мови
|
|||
|
|
Списування
|
Зорово-слуховий
диктант
|
Диктант
|
Списування
|
Зорово-слуховий диктант
|
|
3
4
|
35-45 слів
45-55 слів
|
30-40 слів
Не перевіряється
|
Не перевіряється
35-40 слів
|
30-40 слів
40-50 слів
|
25-35 слів
35-45 слів
|
Критерії
оцінювання списування та зорово-слухового диктанту:
|
Рівні навчальних досягнень
|
Бали
|
Кількість помилок
|
|
|
Споріднені мови
|
Неспоріднені мови
|
||
|
I
Початковий
|
1
|
19-20
і більше
|
20-21
і більше
|
|
2
|
17-18
|
18-19
|
|
|
3
|
15-16
|
16-17
|
|
|
II
Середній
|
4
|
13-14
|
14-15
|
|
5
|
11-12
|
12-13
|
|
|
6
|
9-10
|
10-11
|
|
|
III
Достатній
|
7
|
7-8
|
8-9
|
|
8
|
5-6
|
6-7
|
|
|
9
|
3-4
|
4-5
|
|
|
IY
Високий
|
10
|
1-1(не
груба)-2
|
2-3
|
|
11
|
1
|
1-1
(не груба)
|
|
|
12
|
без
помилок
|
без
помилок
|
|
Техніка письма та культура оформлення письмових
робіт
Об’єктами
перевірки є вміння писати з належною швидкістю, правильно відтворюючи форму
великих і малих рукописних букв, правильно поєднувати їх у слові і
розташовувати слова на лініях сітки зошита. Перевіряється також охайність і
вміння оформити письмову роботу (розташувати на рядку заголовок тексту, дотримуватися
полів тощо), дотримання гігієнічних правил письма.
Оцінювання
техніки письма та культури оформлення
письмових робіт здійснюється шляхом
списування з друкованого тексту раз на
рік, починаючи з 2 класу.
Нормативною
вважається така швидкість письма (на кінець навчального року)
|
Клас
|
Споріднені мови
|
Неспоріднені мови
|
|
2
|
не
враховується
|
не
враховується
|
|
3
|
20-25
знаків за хвилину
|
15-20
знаків за хвилину
|
|
4
|
25-30
знаків за хвилину
|
20-25
знаків за хвилину
|
За
списування, у ході якого оцінюється і графічні навички письма, виставляють дві оцінки – за правопис і графічні
навички письма.
Критерії оцінювання
графічних навичок і дотримання гігієнічних правил письма в 2 класі:
|
Рівень
навчальних
досягнень
учнів
|
Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів
|
|
І
Початковий
|
Списаний текст нелегко
прочитати. Літери переважно непропорційні, мають різний нахил, зустрічається
дзеркальне зображення літер. Поєднання букв переважно неправильне або
відсутнє. Лінійності майже не дотримано. Гігієнічних правил письма учень
майже не дотримується – навіть після нагадування вчителя
|
|
ІІ
Середній
|
Списаний текст
читається. Однак є значні відхилення від нормативної форми літер. Поєднання
букв дуже розтягнуті або надто стислі. Гігієнічних правил учень дотримується
тільки після нагадування вчителя
|
|
ІІІ
Достатній
|
Списаний текст легко
читається. Літери переважно пропорційні, з однаковим нахилом, правильними
поєднаннями. Однак зустрічається певна кількість відхилень від норми у формі
букв та їх поєднанні. Учень дотримується переважно всіх гігієнічних правил
без нагадування вчителя
|
|
ІV
Високий
|
Списаний текст легко
читається. Літери пропорційні, з однаковим нахилом, правильно поєднані.
Допускається кілька незначних відхилення у формі букв чи їх поєднанні, які не
порушують загального позитивного враження від письма. Учень дотримується
гігієнічних правил письма
|
У
3-4 класах при оцінюванні техніки письма враховуються такі параметри: а) форма
букв, б) нахил букв, в) поєднання букв, г) розмір букв, г) швидкість письма, д)
охайність та культура оформлення роботи.
Критерії оцінювання
графічних навичок і дотримання гігієнічних правил письма у 3,4 класах:
Дотримання
норм за кожним із зазначених параметрів дає учневі 2 бали, в цілому – 12 балів.
За незначне відхилення від норми за тим чи іншим параметром знімають 1 бал, за
значне відхилення – 2 бали. Стосовно швидкості письма незначним відхиленням вважається
1-5 знаків від меншого показника норми, значним – понад 5 знаків. Нормативною
вважається така швидкість письма (на кінець навчального року):
|
Клас
|
Споріднені мови
|
Неспоріднені мови
|
|
3
|
20-25 знаків
за хвилину
|
15-20 знаків
за хвилину
|
|
4
|
25-30 знаків
за хвилину
|
20-25 знаків
за хвилину
|
V. Знання з мови
та мовні вміння
Тематична
перевірка знань з мови та мовних умінь
здійснюється двічі за семестр за
певними мовними темами програми
(Звуки і букви, Текст, Речення тощо). Для цього програмовий матеріал кожного
семестру поділяється на 2 тематичні блоки.
Перевіряються
вміння розпізнавати мовні явища, групувати, класифікувати мовні одиниці (споріднені
мови), а також розуміти значення слова, уміти правильно вимовляти слова,
утворювати форму слова, будувати (доповнювати, трансформувати) сполучення слів
та різні за синтаксичною будовою речення (споріднені й неспоріднені мови). Тематична
перевірка знань з мови та мовних умінь у 1-2 класах здійснюється на основі
поточного оцінювання. У 3-4 класах двічі
на семестр проводиться фронтальна перевірна робота за певною темою із
застосуванням завдань тестового характеру. Учням пропонують 4 завдання з трьома
варіантами відповіді для вибору; до кожного завдання необхідно також дібрати власний приклад.
Критерії
оцінювання знань з мови й мовних умінь: правильне
виконання кожного із завдань оцінюється 2
балами, правильно наведений приклад до кожного пункту додає ще по 1 балу.
МАТЕМАТИКА
Об'єктами перевірки
й оцінювання
навчальних досягнень учнів з математики є
знання, уміння та навички, засвоєння яких передбачено програмою з
математики для початкової школи, здатність застосовувати вивчений матеріал під
час розв’язування завдань.
Знання, уміння і навички учнів з математики перевіряються в усній або
письмовій формі.
Усна перевірка знань, умінь і навичок учнів з математики
Критеріями
оцінювання усної перевірки результатів навчання учнів є: якості знань та умінь
- повнота і глибина, конкретність і узагальненість, правильність, системність та систематичність,
усвідомленість та автоматизація; культура мовлення – це послідовність викладу
матеріалу, правильне вживання термінів, повнота у формулюванні висновків,
згорнутість та розгорнутість і т.п.); суб'єктивні якості – самостійність, активність,
швидкість, оперативність, гнучкість та міцність.
Усні відповіді учнів на уроках математики
оцінюються вчителем за 12-бальною шкалою за такими критеріями :
|
Рівні навчальних досягнень учнів
|
Бали
|
Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів
|
|
І
Початковий
|
1
|
Учень (учениця)
розпізнає математичні об'єкти
(приклади, вирази, задачі, геометричні фігури, величини тощо), може виділити
їх серед інших, називає окремі суттєві ознаки запропонованих математичних
об'єктів; відповідь його фрагментарна;
за допомогою вчителя виконує найпростіші математичні завдання
|
|
2
|
Учень (учениця) вміє
пригадати раніше вивчений матеріал в
результаті його безпосереднього сприймання;
розв'язує
математичні завдання з допомогою
вчителя ;
застосовувати знання
за зразком ;
вміє наводити приклади
за аналогією, за підказкою вчителі
|
|
|
3
|
Учень (учениця) розпізнає та відтворює інформацію в
конкретній ситуації; усвідомлює математичні закономірності в результаті
виконання значної кількості аналогічних практичних вправ;
вміє розв'язувати
однотипні завдання, допускає помилки під час одночасного виконання прямих і обернених дій;
|
|
|
ІІ
Середній
|
4
|
Учень (учениця) розуміє основний навчальний матеріал,
ілюструє визначення математичних понять прикладами з підручника; виконує
математичні завдання в межах вивченого матеріалу за відомими йому алгоритмами
з частковою допомогою вчителя; правильно розв'язує більшість математичних
завдань; не вміє пояснити свої дії
(наприклад, прийом обчислення)
|
|
|
5
|
Учень (учениця) вміє пояснити теоретичні поняття за допомогою схем та
таблиць; має повні знання , вміє
визначити всі ознаки поняття та їх зв'язки одне з одним ;
вміє самостійно
відтворити навчальний матеріал або його частини без опори на зовнішні опори;
вміє порівнювати явища
та факти за однією ознакою
|
|
|
6
|
Учень (учениця) вміє
перевести математичні символи у
вербальні; вміє розгорнуто пояснити способи виконання
практичних дій ;
вміє переносити знання
і вміння в знайомих і незнайомих ситуаціях у рамках вивченого тобто в
межах певного виду завдань ;
вміє порівнювати
математичні явища та факти за кількома ознаками
|
|
III
Достатній
|
7
|
Учень (учениця) застосовує вивчений матеріал у стандартних
ситуаціях;
виправляє помилки, на
які вказує йому вчитель; пояснює та обґрунтовує математичні твердження й
способи виконання завдань;
робить самостійні
висновки на основі індуктивного шляху вивчення нового матеріалу
|
|
8
|
Учень (учениця) володіє глибиною знань, вміє визначати
суттєві ознаки того чи іншого поняття ;
усвідомлює математичні
поняття, факти та закономірності, які виражені різними засобами
(таблицями, схемами ,
узагальненими записами
тощо); вміє швидко й
оперативно виправити власні помилки та їх обґрунтувати
|
|
|
9
|
Учень (учениця) усвідомлює
суттєві і несуттєві зв'язки
між знаннями,
розуміє способи і принципи отримання
знань;
вміє застосовувати
інформацію в нових умовах без підказки вчителя;
вміє згорнуто пояснити
основний зміст математичних понять чи способів практичних дій;
усвідомлює та вміє
визначати елементи, які складають зміст того чи іншого факту чи явища;
узагальнює сюжетні і
абстрактні задачі
|
|
|
IV
Високий
|
10
|
Учень (учениця) учень володіє міцними знаннями, вміє
оперативно їх відтворювати в різних ситуаціях;
уміло користується математичною
термінологією; використовує набуті знання і вміння під час розв'язування
завдань творчого характеру, пропонує нові шляхи розв'язання математичних
задач; правильно висловлює математичні
міркування та обґрунтовує їх, згорнуто та компактно висловлює свої
знання; володіє варіативністю способів
застосування знань; володіє навичками самоконтролю
|
|
11
|
Учень (учениця) вміє називати різні варіативні ситуації, в яких можна
застосовувати те чи інше знання чи вміння; вміє будувати логічні
алгоритми виконання математичних
завдань;
вміє класифікувати
конкретні явища за кількома ознаками, робити певні висновки
|
|
|
12
|
Учень (учениця) вміє самостійно зконструювати кілька
способів розв'язання однієї і тієї ж задачі або розробити нестандартний
підхід до розв'язування подібних задач;
уміє швидко вибрати потрібний спосіб діяльності із кількох відомих;
вміє творчо
переробляти інформацію, в результаті чого складати загальний план дій;
володіє дедуктивними
навичками осмислення навчальним матеріалом
|
Письмова перевірка знань, умінь і навичок учнів з математики
Критеріями оцінювання письмових робіт з математики є:
правильність виконаної роботи та її
обсяг.
Оцінювання письмових робіт з математики
|
Рівні навчальних
досягнень учнів
|
Бали |
Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів
|
|
І
Початковий
|
1
|
Учень
(учениця) виконує роботу частково; допускає у
роботі 9 і більше помилок
|
|
2
|
Учень
(учениця) допускає у роботі 8 грубих помилок, або
правильно виконує 1/3 запропонованих завдань; 7 грубих та 2 негрубих; 6
грубих та 3-4 негрубих
|
|
|
3
|
Учень (учениця) допускає у роботі 7 грубих помилок; 6 грубих та 2
негрубих; 5 грубих та 3-4 негрубих
|
|
|
II
Середній
|
4
|
Учень
(учениця) допускає у роботі 6 грубих помилок; 5
грубих та 2 негрубих; 4 грубих та 3 – 4 негрубих
|
|
5
|
Учень
(учениця) допускає у роботі 5 грубих помилок, або
правильно виконує ½ запропонованих завдань; 4 грубих та 1-2 негрубих; 3
грубі та 3-4 негрубі помилки
|
|
|
6
|
Учень
(учениця) допускає у роботі 4 грубі помилки; 3
грубі та 2-3 негрубі; 2 грубі та 4 негрубі помилки
|
|
|
III
Достатній
|
7
|
Учень
(учениця) допускає у роботі 3 грубі помилки; 1
грубу і 3-4 негрубі помилки; 2 грубі і 2 негрубі помилки
|
|
8
|
Учень
(учениця) допускає у роботі 2 грубі помилки, або правильно виконує 2/3
запропонованих завдань; 1 груба і 2 негрубі помилки
|
|
|
9
|
Учень
(учениця) допускає у роботі 1 грубу помилку; 2
негрубі помилки
|
|
IV
Високий
|
10
|
Учень
(учениця) допускає у роботі 1 негрубу помилку, або
2-3 виправлення
|
|
11
|
У роботі -1-2 виправлення
|
|
|
12
|
Робота в повному обсязі виконана правильно і охайно
|
Під час перевірки математичних знань слід
розрізняти грубі і негрубі помилки.
До грубих помилок належать:
-
обчислювальні помилки в
завданнях;
-
помилки у визначенні порядку
виконання арифметичних дій;
-
неправильне
розв'язання задачі (пропуск дій (дії)), неправильний добір дій (дії), зайві дії;
-
незакінчене
розв'язання задачі чи прикладу;
-
невиконане завдання
(не приступив до його виконання);
-
незнання або
неправильне застосування властивостей, правил, алгоритмів, існуючих
залежностей, які лежать в основі завдань чи використовуються в ході їх
виконання;
-
невідповідність
пояснювального тексту, відповіді завдання, назви величин виконаним діям та
отриманим результатам;
-
невідповідність
виконаних вимірювань та геометричних побудов даним параметрам завдання.
Негрубими помилками
є:
-
нераціональні
прийоми обчислення, якщо ставилась вимога скористатися такими прийомами;
-
неправильна
побудова чи постановка запитань до дій (дії) під час розв'язання задачі;
-
неправильне чи
неграмотне з точки зору стилістики або за змістом формулювання відповіді задачі;
-
неправильне
списування даних (чисел, знаків) задачі з правильним її розв’язанням;
-
не закінчене (не
доведене) до логічного кінця перетворення;
-
помилки у записах
математичних термінів, символів;
-
відсутність
відповіді у завданні або помилки у записі відповіді.
Дві
негрубі помилки вважають за одну грубу помилку.
Охайні виправлення є недоліками роботи.
Тривалість виконання перевірних письмових
робіт: у 2-му класі початкової школи: І семестр - до 20 хв, II семестр - до 30
хв, 3 - 4-й класи – до 35 хв. За цей час учням треба встигнути не лише повністю
виконати роботу, а й перевірити її.
ТРУДОВЕ
НАВЧАННЯ: ТЕХНІЧНА І ХУДОЖНЯ ПРАЦЯ
Освітня
галузь «Технології» у початковій
школі представлена предметом
«Трудове навчання: технічна і художня
праця». В основу розробки
його змісту покладено
проектно-ігровий і техніко-технологічний підходи. Проектно-ігровий підхід
забезпечується художньою працею, а
техніко-технологічний -
особистісно ціннісними техніками обробки
пластичних матеріалів.
Об’єктами перевірки та оцінювання є:
- знання про світ професій: їх
зовнішні характерні ознаки і
результати, інструменти, матеріали і способи
праці, мету і умови праці,
кваліфікаційні якості працівників;
- техніко-графічні і художньо-графічні уміння;
- навички правильного і безпечного користування ручними
інструментами і пристосуваннями;
- пропедевтика
інформаційної культури (навчально-ігрове проектування, ігродизайн).
Основним навчальним
досягненням учнів є компетенція продуктивної творчої діяльності. Зазначена
компетенція є складовою уміння вчитися. Критеріями компетенції продуктивної
творчої діяльності є:
- формулювання творчих
задумів з використанням вербальної
інформації (текстів підручників, пояснень учителя тощо);
- уміння користуватися сенсорною інформацією (техніко-графічними і
художньо-графічними зображеннями);
- навички перетворення структурної інформації (формотворення з
різних матеріалів).
|
Рівень навчальних досягнень учнів
|
Бали
|
Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів
|
|
І
Початковий
|
1
|
Учень (учениця) з допомогою вчителя: розпізнає об'єкт вивчення (інструмент, матеріал, виріб тощо); графічно відтворює та
практично виготовляє окремі елементи об'єкта
праці
|
|
2
|
Учень (учениця) з допомогою вчителя: фрагментарно відтворює словесно незначну частину навчального матеріалу; графічно зображує та практично
виготовляє фрагменти об'єкта праці
|
|
|
3
|
Учень (учениця) з допомогою вчителя: відтворює словесно менше половини
навчального матеріалу; графічно зображує, практично виготовляє
менше половини об'єкта праці
|
|
|
ІІ
Середній
|
4
|
Учень (учениця) за наочним зразком: відтворює
словесно близько
половини навчального матеріалу; графічно зображує об'єкт праці і виготовляє його не в повному обсязі
|
|
5
|
Учень (учениця) за наочним зразком: відтворює словесно навчальний матеріал; графічно зображує та практично виготовляє значну частину об'єкта
праці з помилками і
неточностями
|
|
|
6
|
Учень (учениця) за наочним зразком недостатньо осмислено: називає основні положення навчального матеріалу;
графічно зображує та практично виготовляє об'єкт праці
|
|
|
ІІІ
Достатній
|
7
|
Учень (учениця) з опорою на технологічну картку (словесні і графічні способи дій): самостійно відтворює словесно, графічно
зображує та самостійно виготовляє переважну
більшість завдань
|
|
8
|
Учень (учениця) з опорою на технологічну картку (словесні і графічні способи дій): вільно застосовує словесні, графічні і
предметно-перетворювальні способи дій у стандартних
ситуаціях, досягаючи запланованого кінцевого результату
|
|
|
9
|
Учень (учениця) з опорою на технологічну
картку (словесні і графічні способи дій): використовує
у взаємозв’язку словесні, графічні
і предметно-перетворювальні способи дій, але у дещо змінених стандартних ситуаціях; вносить незначні зміни в кінцевий результат
|
|
|
ІV
Високий
|
10
|
Учень (учениця) за власним задумом (за уявою): досягає
ситуативного взаємозв’язку словесних, графічних і предметно-перетворювальних способів дій у
нестандартних ситуаціях; вносить суттєві зміни у кінцевий результат
|
|
11
|
Учень (учениця) за власним задумом (за уявою): досягає
значного взаємозв’язку словесних, графічних і предметно-перетворювальних способів дій у
нестандартних ситуаціях; змінює кінцевий результат у художніх техніках
обробки матеріалу
|
|
|
12
|
Учень (учениця) за власним задумом (за
уявою): досягає стабільного взаємозв’язку словесних, графічних і предметно-перетворювальних
способів дій у нестандартних ситуаціях; художньо проектує і конструює
кінцевий результат з використанням особистісно значущих художніх технік
|
Дотримання правил техніки безпеки
і правильних прийомів обробки матеріалів інструментами є обов’язковими для вчителя та
учнів на кожному занятті.
ФІЗИЧНА
КУЛЬТУРА
Основними функціями оцінювання навчальних досягнень
учнів з фізичної культури є контролююча, навчальна, діагностична і виховна.
Рівень навчальних досягнень (початковий, середній,
достатній, високий) учитель визначає за показником навчального нормативу
основної групи та за технічними показниками виконання рухової дії.
Головними вимогами під час
виставлення балу за виконання
рухових дій є комплексне оцінювання знань, техніки виконання фізичних вправ за
сприятливих для учня умов та нормативних показників.
Обов’язковою умовою оцінювання є: здійснення
особистісно-орієнтованого підходу (створення умов, що відповідають особливостям
розвитку учня, рівню його фізичної підготовленості, стану здоров’я); своєчасне
інформування учня про результати його навчальних досягнень з коротким аналізом виконання ним рухових дій.
Протягом навчального року школярі виконують вправи
орієнтовних рухових дій комплексних тестів оцінювання стану фізичної
підготовленості (6 вправ упродовж року і 6 – наприкінці). Вони складаються з
вправ, які характеризують прояви фізичних якостей.
Перед закінченням
навчального року учні виконують, за вибором, 6 вправ обов’язкових комплексних тестів. Їх оцінювання здійснюється за сумою набраних балів. За
кращий показник учень отримує 2 бали, за
гірший – 1 бал. Нижчий показник не враховується. Таким чином, максимально учень
може набрати 12 балів.
Виконання вправ комплексних тестів протягом навчального
року має діагностичну мету. Наприкінці навчального року в журналі виставляються
бали як за обов’язкові, так і за орієнтовні комплексні тести оцінювання стану фізичної підготовленості.
|
Рівні
навчальних досягнень учнів
|
Бали
|
Критерії
оцінювання навчальних досягнень
|
|
І
Початковий
|
1
|
Учень (учениця) має фрагментарні уявлення з предмета, необхідні для розрізнення та виконання
певних елементів фізичних вправ з допомогою вчителя
|
|
2
|
Учень (учениця) володіє навчальним матеріалом
на елементарному рівні, може розрізняти та виконувати окремі елементи
фізичних вправ з допомогою вчителя
|
|
|
3
|
Учень (учениця) володіє навчальним матеріалом
на початковому рівні, розрізняє елементи техніки виконання фізичних
вправ, може виконувати нормативний показник низького рівня
|
|
|
ІІ
Середній
|
4
|
Учень (учениця) володіє навчальним матеріалом
на рівні, вищому за початковий, розрізняє елементи техніки виконання
фізичних вправ. Може виконувати більшість елементів фізичних вправ з
незначними помилками
|
|
5
|
Учень (учениця) виявляє розуміння основних
положень навчального матеріалу. Може виконувати технічно правильно окремі
фізичні вправи, визначені навчальною програмою
|
|
|
6
|
Учень (учениця) виявляє знання і розуміння основних положень навчального матеріалу. Може з
допомогою вчителя аналізувати і виправляти допущені помилки. Здатний виконувати
окремі контрольні навчальні нормативи та вправи обов’язкових комплексних тестів оцінювання стану фізичної
підготовленості, виконувати більшість елементів фізичних вправ з незначними помилками
|
|
|
ІІІ
Достатній
|
7
|
Учень (учениця) виявляє знання і розуміння більшої частини навчального матеріалу. Здатний
застосовувати навчальний матеріал для виконання фізичних вправ, визначених
навчальною програмою
|
|
8
|
Учень (учениця) має достатньо повні знання,
вільно застосовує вивчений матеріал, уміє аналізувати допущені помилки й
робити висновки. Володіє технікою
виконання фізичних вправ, виконує вправи обов’язкових комплексних тестів оцінювання стану фізичної
підготовленості
|
|
|
9
|
Учень (учениця) вільно володіє навчальним
матеріалом, уміло застосовує його на практиці. Виконує контрольні навчальні
нормативи і вимоги, вправи для обов’язкового повторення і домашніх завдань
|
|
|
ІV
Високий
|
10
|
Учень (учениця) має повні, глибокі знання,
вміло володіє навчальним матеріалом, знає техніку виконання фізичних вправ. Рівень умінь і
навичок та фізичної підготовленості дає змогу якісно виконувати контрольні
навчальні нормативи і вимоги
|
|
11
|
Учень (учениця) володіє узагальненими, міцними
знаннями, технікою виконання фізичних
вправ. Уміло застосовує їх на практиці. Виконує контрольні навчальні
нормативи і вимоги на високому рівні
|
|
|
12
|
Учень (учениця) має узагальнені, системні
знання, інструктивні навички техніки виконання фізичних вправ та обов’язкових комплексних тестів оцінювання
стану фізичної підготовленості
|
ВІЗУАЛЬНЕ (ОБРАЗОТВОРЧЕ) МИСТЕЦТВО
|
Рівні
навчальних
досягнень
учнів
|
Бали
|
Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів |
|
І
Початковий
|
1
|
Учень (учениця)
сприймає та відтворює художні образи фрагментарно, однозначно їх
характеризує, демонструє слабо сформоване художньо-естетичне мислення,
елементарні навички та уміння у творчій художній діяльності
|
|
2
|
Учень (учениця) володіє
незначною частиною тематичного матеріалу, має слабо сформований рівень сприйняття художніх образів, виявляє
певні творчі вміння та навички, володіє незначною частиною термінологічного
мінімуму; словниковий запас в основному дозволяє викласти думку
|
|
|
3
|
Учень (учениця) здатний(-на)
сприймати та відтворювати окремі фрагменти художніх образів з конкретним
образно-художнім змістом, знає незначну частину тематичного матеріалу, послуговуючись
обмеженим термінологічним та словниковим запасом
|
|
|
ІІ
Середній
|
4
|
Учень (учениця) може сприймати
й відтворювати художні образи на репродуктивному рівні, але не завжди розуміє
образної сфери художнього твору; застосування знань та термінологічного
запасу на практиці задовільне
|
|
5
|
Учень (учениця) володіє
навичками й уміннями, які дають змогу проаналізувати чи відтворити окремі
художні образи, котрі мають художньо конкретну словесну понятійну основу; але
не завжди вміє сприймати і відтворювати художні образи, які вимагають абстрактного
художньо-мистецького мислення; виявляє задовільне знання спеціальної
художньої термінології; словниковий запас небагатий
|
|
|
|
6
|
Учень (учениця) не
завжди вміє відтворити різні візуальні образи, має слабо сформоване художнє мислення, не завжди послідовно та логічно
характеризує окремі художні явища, його розповідь потребує уточнень і
додаткових запитань; Учень (учениця) виявляє знання і розуміння основних
тематичних положень, але не завжди вміє самостійно зробити аналіз художнього
твору, порівняння, висновки щодо сприймання творів образотворчого мистецтва
|
|
ІІІ
Достатній
|
7
|
Учень (учениця) вміє
сприймати та відтворити візуальні образи певного рівня, проте робить
непереконливі висновки, не завжди послідовно викладає свої думки, допускає
мовленнєві та термінологічні помилки; учень (учениця) знає найважливіший тематичний художній матеріал, але знання не
достатньо стійкі; спостерігаються помітні позитивні зміни у творчій художній
діяльності учня
|
|
8
|
Учень (учениця) вміє
сприймати і репродукувати різні візуальні образи, досить повно аналізує
художньо-образний зміст твору, але має стандартне мислення, йому бракує власних
висновків, асоціацій, узагальнень; не завжди вміє поєднувати художні образи
та життєві явища; недостатньо володіє
спеціальною художньою термінологією при аналізуванні художніх творів в
процесі їх сприймання
|
|
|
9
|
Учень (учениця) виявляє
достатнє засвоєння тематичного художнього матеріалу, але допускає несуттєві
неточності у використанні спеціальної художньої термінології, які потребують
допомоги вчителя, трапляються поодинокі недоліки у відтворенні художнього
образу і художньо-образному оформленні своїх роздумів щодо оцінки творів
образотворчого мистецтва; не завжди самостійно аналізує та узагальнює художній
матеріал
|
|
|
ІV
Високий
|
10
|
Учень (учениця) має
міцні знання програмового матеріалу, але, аналізуючи художні твори, допускає
неточність у формулюваннях та
використанні спеціальної художньої термінології, не завжди обгрунтовано може
довести свою точку зору на художні явища в процесі їх сприймання, не завжди
вміє відтворити окремі фрагменти художніх образів. Вказані неточності може
виправляти самостійно
|
|
11
|
Учень (учениця) володіє
тематичним художнім матеріалом у межах програми, вміє використовувати набуті
знання, уміння і здібності у нових художньо-творчих завданнях, виявляє знання спеціальної художньої термінології, їх
усвідомлення та міцність, уміння аналізувати й узагальнювати, твори
візуального (образотворчого) мистецтва, асоціювати їх з творами інших видів мистецтва
та життєвими явищами, застосовувати набуті знання в образотворчій діяльності
|
|
|
12
|
Учень (учениця) має
ґрунтовні знання тематичного художнього матеріалу в межах програми, здатний
свідомо сприймати, відтворювати й узагальнювати візуальні образи, асоціювати їх з творами
інших видів мистецтва та життєвими явищами. Учень (учениця) свідомо послуговується мовою візуального
мистецтва у роздумах, висновках та узагальненнях щодо сприймання художніх
образів самостійно використовує набуті
художні вміння, навички та власні здібності в художній діяльності
|
Немає коментарів:
Дописати коментар